З днем шахтаря!
Сьогодні в Україні відзначається професійне свято День шахтаря!
Сьогодні свято у сміливих людей, які виконують небезпечну роботу. Сьогодні День шахтаря. Бажаємо ж вам легких спусків і підйомів, будьте завжди гранично обережні і терплячі! Спасибі за тепло і світло, які завдяки вашій праці є в наших будинках!
В селищі Солотвино є велика історія соляних солекопалень.
Вперше про це підземне диво згадує письменник Міклош Кіш у 1836 році, який 14 вересня того року спускався в підземелля Куніґунди і поділився враженнями у своєму щоденнику. Шахта Куніґунда — найвідоміша та найбільша соляна копальня Солотвина. Названа на честь дочки угорського короля Бели IV (1206–1270). Видобуток солі тут почався у 1789 році. Перше графічне зображення соляної піраміди шахти Куніґунда знаходимо у чотиритомному виданні Magyarorsza?g e?s Erde?ly ke?pekben, датованому 1853 роком. У 1896 про соляну піраміду в Солотвині повідомляв відомий столичний часопис Vasárnapi Ujság, але вже в контексті відзначення так званого «Міленіуму» — тисячоліття приходу угорських племен в Тисо-Дунайську низовину. Інше відоме зображення соляного обеліска також датоване кінцем XIX століття — це літографія Ґустава Мореллі (Morelli Gusztáv) до статті Ґабора Вароді про комітат Марамарош.
Перший.com.ua Новини Закарпаття Новини Тячева
Шахта Кунігунда та Велика соляна піраміда: що приховує Тячівщина?
14.01.2019 21:49 221 0
Шахта Кунігунда та Велика соляна піраміда: що приховує Тячівщина?
. Вперше про це підземне диво згадує письменник Міклош Кіш у 1836 році, який 14 вересня того року спускався в підземелля Куніґунди і поділився враженнями у своєму щоденнику. Шахта Куніґунда — найвідоміша та найбільша соляна копальня Солотвина. Названа на честь дочки угорського короля Бели IV (1206–1270). Видобуток солі тут почався у 1789 році. Перше графічне зображення соляної піраміди шахти Куніґунда знаходимо у чотиритомному виданні Magyarorsza?g e?s Erde?ly ke?pekben, датованому 1853 роком. У 1896 про соляну піраміду в Солотвині повідомляв відомий столичний часопис Vasárnapi Ujság, але вже в контексті відзначення так званого «Міленіуму» — тисячоліття приходу угорських племен в Тисо-Дунайську низовину. Інше відоме зображення соляного обеліска також датоване кінцем XIX століття — це літографія Ґустава Мореллі (Morelli Gusztáv) до статті Ґабора Вароді про комітат Марамарош. Стаття та ілюстрація надруковані в багатотомній ілюстрованій енциклопедії Австро-Угорщини — Az Osztrák-Magyar Monarchia írásban és képben, що видавалась під патронатом кронпринца Рудольфа, сина імператора Франца Йосифа I. Всього протягом 1887-1901 років вийшов друком 21 том. У кінці XIX століття експлуатаційна площа шахти складала 9861 м², а розробка солі велась на глибині 167 метрів. Щорічний видобуток солі був близько 100 тисяч тонн. Шахта Куніґунда вважалась найбільшою та найбагатшою соляною копальнею Угорського королівства. Вперше вода — найбільший ворог копалень — проникла до шахти Куніґунди у 1870 році. Тоді рівень затоплення складав 12 метрів, однак лиха вдалося уникнути, відвівши воду до сусідньої шахти Міклоша. Серйозні затоплення копальні розпочались восени 1903 року. Вода інтенсивно прибувала і парові помпи, які цілодобово відкачували воду, вже не могли впоратись із завданням. Тоді стався перший невеликий обвал шахти. Згодом шахту було обладнано новою електричною помпою потужністю 116 кінських сил, яка займала цілий машинний зал на рівні 24 ярусу сходів. Продуктивність нової помпи складала 100 кубічних метрів води на годинуНа початку 1906 року зі склепіння шахти Куніґунда прорвався потужний потік води, який остаточно затопив копальню. Шахту було виведено з експлуатації, а подальші дренажні роботи проводились лише для того, щоб уникнути руйнування сусідніх шахт 22 лютого 1908 року шахту Куніґунду було остаточно зруйновано через обвал склепінь. Руйнування супроводжувалось сильними підземними поштовхами, які мешканці Солотвина прийняли за землетрус. Обвал склепінь шахти Куніґунда та сусідньої шахти Альберта спричинив утворення карстового провалля діаметром близько 60 метрів. Після подальших ерозійних процесів, осадження породи та затоплення копальні, утворилось відоме нині соляне озеро Куніґунда — найбільша рекреаційна водойма СолотвинаПочинаючи з 2000-х років, вчасно не усунутий зростаючий рівень грунтових вод призвів до розмивання підгрунтя соляних пластів на території Солотвина, що своєю чергою, спричинило появу низки карстових провалів.
Одна з двох шахт, що діяли на той момент, була затоплена (шахта № 9, працювала до 2008 р), на цю ж участь чекала і остання робоча шахта № 8 (діяла до 2012 року). Наземні споруди шахт були демонтовані. У шахті № 9 з 1980-х років розміщувалася Солотвинська підземна низькофонова лабораторія, яка належала Інституту ядерних досліджень НАН України.
Також до затоплення в шахті № 9 знаходилися підземні приміщення Республіканської алергологічної лікарні МОЗ України, з 1968 року проводилася спелеотерапія хворих на астму. У шахті № 8 знаходилися підземні приміщення Закарпатської обласної алергологічної лікарні.
На цей час всі шахти не робочі, затоплені. Щорічне видобування солі в 1970 складало 451 тис. тонн (~ 10% загального добутку солі в Україні). Запаси солі солерудника становлять 30 млн тонн, загальний обсяг Солотвинського штока становить кілька км
